Про мене

  
 Рада вітати Вас на своєму блозі!
    Мене звати Крегель Любов Ярославівна. Я працюю вчителем української мови та літератури у Малотур’янському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад», що знаходиться на мальовничому Прикарпатті в Долинському районі. 
Освіта вища, Дрогобицький державний педагогічний інститут імені І.Франка, 1996р.
Спеціальність за дипломом «вчитель української мови та літератури»
Кваліфікаційна категорія вчитель вищої категорії
Звання старший вчитель
Моє кредо
Учитель не той, хто вчить, а той, у кого вчаться

    У кожного вчителя свій неповторний стиль викладання, свій почерк, метод, котрий випливає з його життєвого кредо, з тих принципів, котрими він керується у житті і котрі визначають його сутність. 
       Це приходить з роками… А спочатку, спочатку була мрія-стати вчителем. І незабаром вона здійснилась, коли у 1996 році я отримала диплом вчителя-філолога, закінчивши Дрогобицький державний педагогічний інститут імені І.Франка. 
     Ось уже 18 років поспіль засіваю «зерна добра і любові» в серцях дітей, при цьому намагаюся допомогти кожній дитині йти власним шляхом саморозвитку. Адже саме через літературу, через рідне слово можна донести до учнів ту життєву мудрість, істину, те «вічне і нетлінне», що «переживе усі віки». 
     Я люблю дітей, всяких: гучних і тихих, слухняних і примхливих, чистеньких, доглянутих і неохайних, гарненьких і не дуже. На тій простій підставі, що вони - діти. Вчитель не повинен бути нечесним, недобрим, жорстокою людиною, тому що найбільше дитину ранить несправедливість. 
     Не загубити! Не втратити! Відродити! Ось головна змістова лінія, що проходить через мою педагогічну діяльність. Робота вчителя – це безмежне поле, на якому потрібно завзято та наполегливо працювати. Щодня пошук, щодня несподіванки, то прикрі, то кумедні, щодня – відкриття, які неможливі без натхнення. 
    Інколи думаєш – досить… Але є в нашій роботі щасливі й радісні моменти заради яких хочеться працювати, вдосконалюватися, і тоді схаменешся – все недаремно! І знову починаєш спочатку… 
    Вчитель є творцем дитячих душ, процес педагогічної творчості постійно підштовхує на пошуки нових методів і форм роботи з учнями. 
      Головним у моїй роботі є співпраця і співтворчість з учнями. Наше спілкування відбувається на уроці та в позаурочний час. На мою думку, урок сьогодні повинен бути особистісно орієнтованим, а позакласна робота – різноманітною. 
      Свої уроки я будую на трьох китах: розвиток, творчість і комфорт. 
   Без прагнення до наукової роботи учитель неминуче потрапляє під владу педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності, тому я займаюся самоосвітою. Намагаюся ділитися досвідом з колегами: проводжу «відкриті» уроки, виступаю на педрадах. 
      Погоджуюсь із думкою, що кожен урок учителя – це маленька вистава, яка зворушить струни дитячих душ, і якщо струни дзвенять злагоджено, як єдина мелодія, значить, учитель відбувся.

1 коментар: