Мета: ознайомити учнів з творчістю поєтів-земляків, осмислити їх творчий доробок, з’ясувати особливості бачення світу; формувати навики самостійної роботи з художніми текстами та вміння виступати з усним відгуком про поезію; виховувати любов і шану до поетичного слова рідного краю.
Обладнання: збірки поезій, мультимедійна презентація.
Святково прибраний зал. Під тихі звуки сумної мелодії заходять гості. Звучать слова:
Вчитель. Ну щоб, здавалося, слова...
Слова та голос - більше нічого,
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує! Знать, од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть між люди!
Вчитель. Споконвіку звучало слова. І кожного воно було різне: то ранило, то підносило, тривожило, а іноді заспокоювало. Але ж які б суперечності не терзали душу - подія здатна принести у неї повну гармонію.
Сьогодні ми зібрались тут, щоб ще раз доторкнутись до цього нетлінного скарбу, щоб за допомогою поезії розповісти про наше село, про рідну школу.
Вірш В.Олійника "Сівач"
Вчитель. Ось такий він наш наступний гість Василь Васильович Олійник. Народився в 1948р. в с. Сівка Калуська на Івано-Франківщині. Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І.Я.Франка. А далі – напружена праця журналіста в районному часописі "Свіча". Його перу належить численні публікації про життя і творчу діяльність досі невідомих або мало відомих діячів літератури, культури і мистецтва минулого.
Попри робочі будні в газеті, встигав прислухатися до співу і плачу свого серця, від якого рядками лягали вірші, пережиті радістю і зболені вічними змаганнями Добра і Зла.
Вірш "Гармонія площин"
Вчитель. Серце Василя Олійника пульсує величавою любов'ю до ліричної Франкової поезії. Саме з його ініціативи в гірському Лолині, селі першого і незабутнього кохання Івана Франка, щорічно відбуваються велелюдні свята поезії.
Вчитель. Василь Олійник - тонкий лірик, який уміє помічати навколо себе ледь вловимі звуки, барви і відтінки.
Він майже завжди пише про те, що йому болить, пече, що не дає спокою ні вдень, ні вночі. Власне відчуття поетичного слова, людської душі допомогло стати першим на Долинщині членом Спілки письменників України. Вже не перший рік прищеплює любов до поетичного слова в юних душах у місцевому літературному об"єднанні "Сонячна криниця".
Вірш "Отак живем буденно, прозаїчно"
Вчитель. Пане Василю запрошуємо Вас до слова. Розкажіть про свою працю в літооб"єднанні "Сонячна криниця" і творчі плани.
Виступ В. Олійника
Вірш О. Сподар «Світ зачаровано стрічає»
Її поезія - це не просто слова, це стан, в якому вона перебуває. Знайомлячись з поезією Оксани Сподар, пригадую сповнений благородства вислів Ліни Костенко: « Нехай тендітні пальці епохи торкнуть вам серце і вуста».Саме так, бо вірші п. Оксани вражають своєю задушевністю, теплотою і дивовижною відвертістю, тою безмежною щирістю, яка розкриває душу людини.
Сподар Оксана Степанівна народилася в м. Долина Івано-Франківської обл. Закінчила Долинську середню школу №4, художньо-графічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В.Стефаника. Працює вчителем художньої культури і креслення у Долинському природничо-математичному ліцеї.
Автор збірки поезій «Народження квітки»(1998).
Вірш «Колискова пісня колискова»
Друкувалася в часописах «Свіча», «Поліття», «Світ молоді», в літературно-художньому журналі «Перевал» (2003) , у збірниках творів учасників конкурсу на здобуття Літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя» 1994-1996рр., «Антологія краю» (2000), «Столиця Франкового серця» (2006), «Зірниця національного відродження» (2009), «З вершин і низин» (ВісникXIVконкурсу ім. Мирона Утриска. Том II. 2011)
Вірш «Поезія - це квітка вогняна»
Пані Оксано, запрошуємо вас до слова.
Виступ О. Сподар.
Вчитель. Нашарування пам"яті на час
Воліє воскресати добротою –
І лик іконний, поглядом крізь час,
Означує - збуватися собою...
Такими рядками репрезентує свою збірку "Вересневі ікони" наш гість Ярослав Дмитрович Савчин, який працює головним редактором часопису "Свіча". Народився 1961р. у с. Липовиця Рожнятівського району. Після закінчення місцевої середньої школи навчався на відділенні живопису і графіки Московського заочного народного університету мистецтв та на факультеті журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працював у районній та обласній пресі, на радіо. Бере участь у художніх виставках.
Вірш "Вересневі ікони"
Вчитель. Особливим і систематичним захопленням стало також образотворче мистецтво, зокрема, живопис і графіка. Бажання набути в цьому напрямку фахових знань і практики привело до навчання на відділенні живопису і графіки Заочного народного університету мистецтв. А творча праця - до участі у районних і обласних художніх виставках, відкритті своєї персональної.
Вірш "У лабіринті доль"
Вчитель. З 1989 року Савчин Ярослав Дмитрович - член Національної Спілки журналістів України.
У 2005 -2011 роках працював керівником апарату Долинської районної державної адміністрації. Заочно закінчив факультет державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Художня фотографія - теж особливе і постійне творче захоплення Савчина Ярослава Дмитровича. Кращі світлини спіймані об'єктивом фотокамери були прийняті до експозицій районних і обласних фотовиставок. Концептуальним змістом репрезентованої в музеях Прикарпаття та Львівщини фотовиставки «СЕРЕД ГІР» (100 фотокартин про Карпати) стала вибіркова частина світлин створених під час подорожей по Карпатах впродовж останніх років.
Вірш «Поза межами слова»
- Пане Ярославе, скажіть, як поєднуються в одній людині два митця: письменник і художник? Де Ви знаходите сюжети для своїх віршів та картин?
Виступ Я. Савчина
Вчитель. Діти, можливо у вас є запитання до наших гостей.
Можливі запитання:
- Як ви прийшли в літературу?
- Ваші улюблені поети?
- Лірика ваша різнопланова і багатогранна. Є громадська поезія, є твори філософського звучання, є пейзажна та інтимна лірика. Який із жанрів ближче до душі?
- Які теми порушуєте у творах, написаних у найближчий час?
- Хто із сучасних митців є еталоном поета для вас?
- Чи не плануєте у найближчий час подарувати землякам збірку своїх нових творів?
- Як же досягається поєднання інтелектуальності і доступності, тобто простота у ваших творах?
- Чи є у вас авторські секрети при написанні віршів?
Вчитель. Діти, можливо хтось з вас хоче прочитати свої вірші?
Вчитель. Назва нашого свята є свідченням того, що слово народжується з чистоти, доброти і любові, і освячується у високому соборі людської душі.
Хай те почуття прекрасного, яке огортало кожного з нас, збережеться надовго, бо той хто любить поезію, музику, образотворче мистецтво, здатен і сам творити прекрасне і хочеться вірити, що і в нашій школі весняними пролісками зійдуть юні таланти. Для цього тут є чудові умови: природа, мальовниче село, працьовиті, чуйні і доброзичливі люди. Люди про яких не можна не писати.
Хай від сьогодні стежка до нашої школи буде знайома і нашим дорогим гостям і всім тим, хто хоче творити на землі добро.
Немає коментарів:
Дописати коментар